Чи складно вивчити чеченську мову? — Салман Садаєв

30 ноября 2014 | 22:00
Поділитися:

Ірина Славінська: у мене перше найбільш базове питання - чи багато в Україні живе чеченців?

Салман Садаєв: ми вже четвертий рік працюємо, за нашими оцінками, ми точну кількість чеченців не знаємо, ніяк не можемо це визначити, але десь від 5 до 7 тисяч чеченців проживає на сьогоднішній день на території України.

Ірина Славінська: тобто це не дуже численна діаспора?

Салман Садаєв: так, насправді нас не багато.

Ірина Славінська: і тоді хочеться уточнити - я можу припустити, що серед них є частина тих, хто проживає в Україні давно і є, ймовірно, частина тих, хто приїхав в Україну в результаті війни в Чечні. Ви можете трохи про це розповісти?

Салман Садаєв: раніше, ще до воєнних дій, чеченських військових кампаній, в Україні були чеченці, але вони були розселені, не проживали компактно, а були розселені по різних регіонах. У промислових регіонах їх було більше там, де можна було займатися - знайти роботу або бізнес був. А під час війни був особливий наплив чеченців, а зараз знову спостерігається зменшення кількості чеченців в Україні.

Ірина Славінська: а чому?

Салман Садаєв: я, наприклад, живу в Україні з 1984 року, 30 років цього року. Я приїхав з чисто побутових причин і таких людей, як я було багато, але загальна кількість була невелика. Це або хтось одружився, або відрядження або після армії залишився - ось такі життєві, побутові причини були, щоб залишитися жити в Україні. Після того, як в Чеченській Республіці почалася війна, то вже були біженці. Під час військових дій був особливий наплив, користуючись нагодою, хочу сказати велике спасибі українській державі, українському народові, за те, що вони прийняли нас і дуже толерантно ставилися до нас. Після того, як військові дії закінчилися і ситуація стабілізувалася, хтось виїхав за кордон на захід, хтось повернувся доЧеченськоїРеспубліки, а хтось залишився тут і продовжує жити і на сьогоднішній день.

Ірина Славінська: колись Ви говорили про особливості присутності чеченців на Україні, а саме про те, що чеченці не були компактно розселені по Україні. Вони досі не мають місць компактного проживання?

Салман Садаєв: я мав на увазі компактно - це коли є, як болгарські села в Україні, грецькі поселення, а у чеченців подібного немає, вони проживають більш-менш компактно в Києві, в Одесі, Київської області, у східних регіонах, в Харкові, Дніпропетровську. На заході менше, в центі і південніше трохи більше проживає. Ось так щоб сказати, що окремий населений пункт, де компактно проживають чеченці - такого немає.

Ірина Славінська: чи моніторите Ви ситуацію з дотриманням рівності прав, коли мова заходить про українських чеченців, можливо, є якісь зафіксовані випадки дискримінації, або навпаки, все нормально? 

Салман Садаєв: знаєте, до останніх подій в Україні особисто я не помічав, наприклад, за собою якоїсь особливої уваги або дискримінації. Навпаки, живучи ще в радянський час в Україні, коли я представлявся чеченцем, багато здивовано запитували «а хто це?» або «а де це?». І це ображало. Люди взагалі не знали, що є така національність як чеченець. Тим більше, я ніколи не чув, щоб на національному ґрунті у людей були якісь неприємні події або якісь епізоди, такого не було. Зараз, коли почалися події на сході, ми відчуваємо підвищену увагу до чеченців, в тому сенсі, що з усіх подій, що відбуваються, висмикують чеченську тематику і намагаються на ній заробити якісь дивіденди.

Ірина Славінська: я навіть бачила заяву чеченської діаспори про відмежування від бойовиків, які знаходяться на сході, тобто це важлива ситуація, важлива проблема відмежуватися.

Салман Садаєв: звичайно, особливо ми - такі як я, які живуть по 30 років вже в Україні, природно ми виступаємо з самого початку за єдину Україну, і природно ті негативні процеси, що відбуваються у відношенні української держави - ми їх засуджуємо. І більше того, наша діаспора працює на те, щоб своєю діяльністю показати саме згуртування, ми проводимо спортивні заходи, надаємо гуманітарну допомогу. Нещодавно ми проводили гуманітарну допомогу, де допомагали біженцям і переселенцям із Криму і Донбасу, і будемо проводити подібне надалі, спортивні заходи та інші, тим самим показуючи нашу толерантність і свою приналежність до українського суспільства.

Ірина Славінська: здається, рік тому було проведено фестиваль українсько-чеченської дружби. Навколо яких елементів культури, навколо яких подій вдалося провести цей фестиваль?

Салман Садаєв: ми проводили вже 2 фестивалі - в 2012 році ми охоплювали широкий спектр питань, і в 2013 році, але він був менш широким по культурному спектру, але більш значущий для нас в тому плані, що ми проводили крім цього серйозні речі - відкритий з'їзд нашої діаспори. У цьому фестивалі ми показали культуру чеченського народу, моду, художні твори, танцювальне мистецтво чеченців і багато інших елементів. Ми також відкрили студію з вивчення чеченської мови, традицій чеченського народу і також відкрили школу танців, де навчаємо і своїх дітей з чеченських сімей, а також дітей будь-якої національності.

Ірина Славінська: в контексті цього фестивалю хочу запитати про взаємодію з українською владою. Розкажіть, як на цьому полі йде робота.

Салман Садаєв: тут у нас дійсно проводиться велика робота - ми є членами «Інтернаціонального союзу», куди входять понад 50 організацій, що представляють національні меншини України, і ми вивчаємо досвід один одного в цьому питанні, в тому числі і взаємини, взаємодії з органами влади України. Хочу сказати, що у нас нормальні взаємини складаються, не безхмарні, але тим не менше, нормальні і конструктивні. Хочу відзначити - ми є членами двох громадських рад, якщо говорити про чеченську діаспору - це при Міністерстві культури, де ми дуже активно працюємо, і в Міністерстві внутрішніх справ. Тут робота йде менш активно, але, тим не менш, ми беремо участь у роботі громадської ради.

Ірина Славінська: розкажіть трохи про мову та культуру чеченського народу в Україні.

Салман Садаєв: якщо говорити про чеченську мову, порівнюючи її з будь-якою іншою мовою - то вона не схожа ні на одну.

Ірина Славінська: до якої мовної сім'ї вона належить?

Салман Садаєв: інгуші і чеченці - ми вважаємо себе одним народом. У нас з ними практично одна мова, у нас дуже багато запозичених арабських слів, ми зараз не будемо вдаватися в історію походження мови, але те, що я точно знаю - чеченська мова трохи відособлена, чеченська відрізняється від всіх мов.

Ірина Славінська: чи багато українських чеченців володіють чеченському мовою і продовжують нею говорити в родинах, наприклад?

Салман Садаєв: якщо це чеченська родина, то говорять всі - чоловік і дружина, діти чують мову і тоді проблем немає.Проблема там, де змішані сім'ї. Дуже часто чеченець буває одружений на українці і природно, в такій сім'ї на чеченському говорять менше і постає проблема про знання цієї мови дітьми.

Ірина Славінська: а де можна вивчити чеченський мову? Припустимо, є людина, яка відкрила в собі чеченську ідентичність, і хоче почати говорити цією мовою. Куди йти вчитися?

Салман Садаєв: у нас є студія чеченської мови, зпочатку ми задумували так, що основним з наших завдань буде навчання наших дітей, які забувають чеченський мову або не можуть повноцінно нею розмовляти. Але не тільки вивчення мови, плюс ще традиції, тому що вони на літо, як правило, їдуть додому, зустрічаються зі своїми однолітками, вони повинні знати як поводитися в тій чи іншій ситуації. Все-таки є відмінності суспільної поведінки в Чеченській Республіці і тут.

Ірина Славінська: приведіть кілька прикладів, дуже цікаво.

Салман Садаєв: наприклад, там своєрідно вітаються, трепетно ставляться до старших, до жінки, коли в громадському транспорті заходить старший - вся молодь встає для того, щоб поступитися місцем. Як правильно привітатися зі старшим - є свої певні моменти яквітатися зі старшими або з однолітками, у чеченців не прийнято молодшому подавати руку старшому, хоча у мусульман це вітається, а у чеченців молодший з поваги до старшого руку не подає. А якщо старший подав руку, він її, природно, бере. Чоловіки і жінки у чеченців за руку не вітаються - це не ознака дискримінації, а всього лише ознака менталітету і культури.

Коли ми відкрили нашу студію, то розраховували, що будуть приходити чеченці, чеченські діти, напочатку так і було, а потім до нас стали проситися і не чеченські діти - це і вірмени, і українці, і інші національності.

Ірина Славінська: а ви досліджували, чому так сталося?

Салман Садаєв: не знаю чому, але у кожної людини є причина, чому вона хоче вивчати чеченський мову. Можу припустити, що хтось хоче поїхати в Чеченську Республіку і йому цікаво познайомитися з елементами мови, культури тощо.Хтось - дівчата, можливо, хочуть познайомитися з чеченськими хлопцями і вивчають мову, щоб показати свою ерудованість, причини можуть бути різні. Зараз ми помічаємо, що на наших заняттях більшість не чеченської національності вивчають чеченський мову.

Ірина Славінська: а хто ходить - діти чи дорослі?

Салман Садаєв: і діти, і дорослі.

Ірина Славінська: для них існують якісь окремі групи, так?

Салман Садаєв: так, у нас є дитяча та доросла групи, ми проводимо заняття один раз на тиждень по неділях, об 11 годині і о 12.15 по вулиці Донецька, 25.

Ірина Славінська: запитаю виключно як філолог - чи багато часу потрібно для вивчення чеченської? Це складна мова?

Салман Садаєв: мова складна, і ми не ставимо завдання вивчити її на одному занятті на тиждень. Ми даємо елементарні поняття про чеченською мовою, вимову, який буває акцент, щоб його не було, окремі звуки. Ми плануємо збільшувати кількість занять.

Ірина Славінська: чи вдається українським чеченцям зберігати свою віру, практикують вони її, куди ходять? Чи існують, можливо, центри, що зосереджені навколо мечетей?

Салман Садаєв: так, чеченці мусульмани серед північно-кавказьких республік найбільш ревно ставляться до дотримання ісламу, але я не хочу нікого образити сказаним. Хоча, є різні люди, в основному збираються у духовному управлінні мусульман в України - це мечеть на Лук'янівській, 46. І в інших містах України також є наші мусульманські представництва, практично у всіх обласних містах.

Ірина Славінська: навколо яких центрів групується громада чеченців для спілкування, для обміну, для взаємодії?

Салман Садаєв: це діаспора, її заходи і мечеть.

Ірина Славінська: ми вже говорили про вивчення мови, культури і я можу припустити, що, напевно, для українських чеченців важливо видавати літературу своєю мовою. Як мінімум підручники, а можливо й інші книги. Розкажіть про це - чи багато книг, чи є необхідність, можливість їх видавати.

Салман Садаєв: можливість видавати є, ми видаємо деякі видання, вони, швидше російською-українською мовами, в цих книжках описується наша культура, досягнення в галузі літератури, мистецтва і т.д. Ми вже видали кілька книжок, а що стосується підручників - ми їх поки не видаємо, нам їх привозили в рамках фестивалю «Від Дніпра до Терека», всі, хто до нас ходять на заняття, вони забезпечені елементарними підручниками. Це книгодрукування здійснюється зусиллями діаспори чеченського народу.

Поділитися:

Схожі інтерв'ю

Чеченська республіка

Популярні новини

Студія вивчення чеченської мови

Юридичні консультації

Анкета членства

Грозненське радіо

Презентація

Популярні теми