Вечір чеченської літератури в київському музеї Павла Тичини

01 февраля 2016 | 19:30
Поділитися:

30 січня 2016 року в стінах музею Павла Тичини (м.Київ) відбувся захід під назвою «Вечір чеченської літератури». 

Захід розпочався з виступу директора музею, пана Григорія Донця, який розповів про видатного українського поета Павла Тичину, про те, якою він був особистістю, яку роль відігравав у суспільному житті. Розповідаючи про поета, він зазначив, що Тичина був поліглотом, постійно цікавився історією та культурою багатьох країн. Зокрема його цікавив Кавказ, про що свідчать ті факти, що Павло Тичина володів кількома поширеними в цьому регіоні мовами (грузинською, вірменською, азербайджанською, лакською, абхазькою) та здійснив низку перекладів з цих мов. Чечня також цікавила поета, але оскільки значна частина його бібліотеки була втрачена в часи Другої світової війни, наразі важко визначити наскільки глибоким було це зацікавлення.

У невеликому актовому залі зібралися друзі і соратники Всеукраїнської громадської організації «Діаспора чеченського народу». З вітальним словом до присутніх звернувся голова правління організації Салман Садаєв. Він подякував присутнім за те, що вони знайшли час і прийшли на цей вечір.Після чого завершив свій виступ декламацією вірша чеченського поета Магомеда Гадаєва. Тонкою і проникливою лірикою пан Садаєв прагнув викликати метафізичний резонанс у свідомості гостей.

Потім слово взяв Юрій Косенко, фахівець-дослідник Північного Кавказу. Він зробив короткий огляд чеченської літератури, цитуючи протягом свого виступу чеченських класиків. Цікаво зазначити, що власне думка про влаштування такого заходу виникла після того, як Ю. Косенко виявив у бібліотеці Павла Тичини досить рідкісну книжку під назвою «Чечено-ингушская лирика», 1941 року видання. Пан Юрій припустив, що книжок на чеченську тематику у бібліотеці поета могло зберегтися й більше і потрібно продовжити вивчення цього питання.

Доповідач захопив слухачів історією чеченської літератури, розповів про зародження повноцінної писемності чеченською мовою, поява якої пов’язана з наверненням чеченців до Ісламу. Саме тоді почали з’являтися рукописні книжки, написані чеченською мовою на основі арабської графіки. Після завоювання Північного Кавказу Російською імперією, чеченська література зазнала нових впливів. Зокрема, відтоді почалися спроби пристосувати кирилицю для відтворення текстів чеченською мовою. На жаль, багато цінних книжок, написаних чеченцями арабською мовою чи рідною мовою на основі арабської графіки, було втрачено в результаті численних збройних конфліктів та інших негараздів.

Сягаючи своїми витоками глибини століть, чеченська література є надзвичайно потужним та багатогранним явищем світової культури, а про багатьох чеченських літераторів можна говорити годинами. Але доповідач був обмежений часовими рамками, тому лише побіжно згадав таких діячів, як соратник Шаміля Атабай Атаєв (писав арабською мовою), поетів 19-го сторіччя С. Гайсумова, С. Сугаїпова, А. Тучаєва, дослідника Умалата Лаудаєва (писав російською мовою) та деяких інших. Але головний акцент було зроблено на письменниках та поетах 20-го сторіччя: М. Мамакаєві, Ш. Арсанукаєві, А. Айдамірові, Х. Сатуєві, М. Сулаєві, Б. Гайтукаєвій. Також, було згадано видатного чеченського поета-лірика сучасності, Апті Бісултанова.У процесі проведення заходу, гостям було відтворено з відеозапису декламацію представницею чеченської діаспори Тамарою Сангарієвою вірша Шайхі Арсанукаєва під назвою «Ненан мотт» («Рідна мова»).

Ненан Мотт

Доьзалехь бийцар а дастам а хеташ,

Хьуо винчу ненан мотт дIатесна ахь.

"Сов къен бу дешнашна,бац атта кхеташ"!-

Бохуш,и сийсазбан ца хета иэхь.

ЛадогIа цкъа соьга, "хьекъале корта",

ЛадогIа, яккхи дIа лергара потт:

Йистйоцу хIорд санна, бу хьуна шорта

Ша хууш волчунна вайн нохчийн мотт.

ГIиллакхе, оьзда бу доттагIче буьйцуш,

МостагIче вистхуьлуш -- ду ира герз,

Хьомечу езаре безам ахь буьйцуш,

Бека и,шех хуьлий хьан деган мерз!

Мерза бу, моз санна, ша безачунна,

Ламанан шовданал цIена бу и.

Лермонтовс, Толстойс а ладегIна цуьнга,

Услара даггара хестийна и.

БIешараш хийла а ихна и бекаш,

Хьацарлахь, къийсамехь кхиъна и бу.

Кхоьллинчу халкъана хьанала бецаш

Даиман ша хилла нохчийн мотт бу.

Вайн халкъан ойланаш, дахар а гIийла

Далхадеш, къийсамна гIиттина цо.

Нохчочун майралла, оьздалла хийла

Зевнечу иллешкахь екийна цо!

Кхидолчу къаьмнашна шайниш а санна,

Нохчашна шайн ненан мотт хьоме бу.

Нагахь хьо ца вагIахь хьайн халкъацанна,

Хаалахь, декъазниг,- хьо цхьалха ву!

 

Чеченський поет Шайхі Арсанукаєв також відомий тим, що переклав чеченською мовою вірші великого українського Кобзаря Тараса Шевченка.

Вечір закінчився чаюванням та обговоренням почутого в атмосфері щирості й невимушеності. Гості мали змогу познайомитися з експонатами й культурними артефактами, глибше зануритися в історію та культуру чеченського народу.

Дивіться фоторепортаж: Вечір чеченської літератури в київському музеї Павла Тичини

Також дивіться відео: Вечір чеченської літератури в київському музеї Павла Тичини



Поділитися:

Схожі новини

Чеченська республіка

Популярні новини

Студія вивчення чеченської мови

Юридичні консультації

Анкета членства

Грозненське радіо

Презентація

Популярні теми