Племінник чеченського солдата: "Ширвані Еділов буде перепохований в родовому селі"
30 липня в Будинку культури і мистецтва СБУ відбулася урочиста церемонія передачі останків і особистих речей чеченця, солдата Червоної Армії - Ширвані Еділова, загиблого у Великій Вітчизняній війні, його близьким і родичам.
Представляємо Вашій увазі бліц-інтерв'ю з одним з родичів (а саме - племінником) загиблого - Ібрагімом Іділовим, доктором економічних наук, професором, завідувачем кафедри менеджменту, інновацій та бізнесу Грозненського державного нафтового технічного університету імені академіка М.Д. Мілліонщикова.
- Розкажіть про Вашого родича: як його звуть, де і коли він народився, чим займався до призову в армію?
- Мій родич - Еділов Ширвані, 1920 року народження. Він народився в селі Гойти Чечено-Інгушської АРСР. У 1941 р. він пішов на фронт і не повернувся. З тих пір, всі ці 72 роки, він значився безвісти зниклим.
До призову в армію він працював у себе вдома, пас отару овець і займався спортом. Йому було неповних 18 років, коли він записався добровольцем, але щоб піти на фронт він приписав собі кілька років.
- А як ви дізналися про те, що він додав собі вік для того, щоб піти на фронт? - В Урус-Мартанівському районному військкоматі існує запис про те, що він добровольцем пішов на фронт. Там дата його народження вказана як 1920 р., проте нам відомо, що він приписав собі кілька років. Йому не було повних 18 років. Його рідний брат, мій батько Ірагі Ідилов у той час теж воював у лавах Червоної Армії. Він був у числі захисників Брестської фортеці, а також брав участь у битвах під Сталінградом.
- Можливо, ви знаєте, чи були у Ширвані Еділова якісь нагороди?
- Нагород у Ширвані Еділова немає.
- Як Ви дізналися про те, що знайшли вашого дядька, хто Вам повідомив?
- Мені повідомив про це помічник глави Чеченської Республіки Рамзана Кадирова - Тамерлан Хучієв, зателефонувавши по телефону. Після цього мені дали номер телефону одного із співробітників громадської організації "Археологічне патріотичне пошукове об'єднання "Дніпро-Україна", з яким я і зв'язався.
- Влада Чеченської Республіки надали Вам допомогу в приїзді до України?
- Так, звичайно. Завдяки керівництву Чечні я опинився в Україні. Справа в тому, що пошуковий загін не міг знайти родичів. А причина була в тому, що наше прізвище в 1944 р. під час листування була змінена. Замість Еділов вона була змінена на Іділов. Про це знали тільки в нашому архівному управлінні і ніде більше. Шукали цілий тиждень, коли дізналися, що прізвище було змінено на Іділов, то знайшли родичів загиблого, тобто нас.
- Як Діаспора чеченського народу в Україні допомогла Вам?
- Я познайомився з представниками чеченської діаспори буквально за день до церемонії. Розповівши їм про причини приїзду в Київ, вони допомогли мені всім, чим змогли.
- Чи маєте Ви намір перепоховати останки загиблого на батьківщині?
- Так. Він буде перепохований в родовому селі Гойти, Чеченської Республіки. Свого земляка в Україні підтримувала Всеукраїнська громадська організація "Діаспора чеченського народу" в особі її Глави Даніла Гончарова і всіх чеченців, які проживають у Києві.
І.Іділову була надана дружня допомога та інформаційна підтримка.
"Чеченці, незважаючи на сформовані стереотипи, дуже достойні люди, які мають свої багаті звичаї, традиції та культуру. На підтвердження моїх слів, ще один доказ - це те, що чеченці загинули смертю хоробрих у боротьбі за оборону Києва. З одного боку нам дуже прикро, що наші брати, друзі, родичі загинули і багато хто до цих пір вважаються безвісти зниклими. З іншого - дуже приємно, що саме чеченці були в перших рядах і захищали нашу Батьківщину ", - розповів Д.Гончаров.
Источник: umma.ua