Садаєв виступив на слуханнях при Комітеті Верховної Ради України

22 березня відбулися слухання при Комітеті Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин на тему: "Стан реалізації Національної стратегії в області прав людини щодо забезпечення та захисту прав корінних народів і національних меншин України та законодавчі ініціативи щодо створення ефективних механізмів такого захисту". На комітетських слуханнях був присутній і виступив Салман Садаєв, керівник ВГО «Діаспора чеченського народу» і голова Комісії з питань міжнаціональних відносин Громадської ради при Міністерстві культури України. Салман Садаєв заявив:

"У якості керівника ВГО «Діаспора чеченського народу» та члена Комісії з міжнаціональних відносин Громадської ради при Міністерстві культури України мені довелося взяти участь та виступити у парламентських слуханнях на тему «Роль, значення та вплив громадянського суспільства на формування етнонаціональної політики єдності в Україні».

Здійснюючи певний ретроспективний аналіз, розмірковуючи про нинішню ситуацію в країні, роблячи деякі висновки щодо етнонаціональної проблематики, я змушений констатувати той факт, що й досі в Україні не розроблено та не ухвалено Концепцію державної етнополітики і невідомо чи буде це здійснено взагалі. Також, і досі не прийнято новий закон про національні меншини. Напрацьовані свого часу рекомендації, фактично, не виконані до сьогодні, за незначними винятками. Хоча, треба відзначити, що на останніх зустрічах керівництва Громадської Ради з заступниками Міністра культури України, на мій погляд, було досягнуто взаєморозуміння щодо системного підходу до вирішення цих питань.

Я хотів би наголосити на важливості для держави розробки повноцінної та дієвої Концепції державної етнонаціональної політики та чіткого плану її реалізації. Концепція – це своєрідний дороговказ, встановлений на основі досягнутого консенсусу, зокрема, й за активної участі представників національних меншин. Це визначення загального напрямку свідомого докладання зусиль з боку держави для досягнення певного результату – для унеможливлення спекуляцій ворожих до України сил та різних популістів на проблематиці міжнаціональних взаємин. Визнаючи за спільну для всіх у якості цінності вищого ґатунку Українську Державність, соборність та суверенітет і територіальну цілісність України, Концепція мала б вказати шлях до гармонізації міжнаціональних стосунків як у межах усієї держави, так і в окремих регіонах. Вона не повинна спрямовуватися на уніфікацію етнічного складу населення України, а повинна сприяти досягненню єдності громадян за умови збереження розмаїття та культурних особливостей.

Окрім того, дуже важливим завданням, у світлі вищезазначеного, є чітке визначення на законодавчому рівні термінів, якими також можуть спекулювати ті чи інші сили. Йдеться про такі терміни, як «титульна нація», «корінний народ», «національна меншина», «мігранти», «мова національної меншини» та інші. У світі, існує низка прецедентів, коли довільне тлумачення цих та деяких інших, суміжних, термінів призводило до сумних, а іноді й трагічних наслідків. Навіть на побутовому рівні часто можна спостерігати відчутне загострення суперечок, коли згадується таке поняття, як, наприклад, «титульна нація» чи «національна меншина». Оскільки чинне законодавство не містить визначення цього важливого поняття, є простір для викривлення та неправильного його тлумачення. Виникають ситуації, коли під цілком нормальним і прийнятним у демократичному світі поняттям «титульної нації» розуміють мало не встановлення режиму етнічних чисток. У свою чергу, це посилює напруженість у відносинах між українцями за національністю та представниками інших національностей. Визначення на законодавчому рівні, а саме у нової  Концепції етнополітики, цих та інших понять має сприяти залагодженню низки непорозумінь та потенційно сприяти уникненню певних конфліктних ситуацій.

На завершення, хотів би зазначити, що не зникла нагальність проблеми щодо остаточного визначення з тим який саме виконавчий орган і яким конкретно чином буде впроваджувати у життя державну етнонаціональну політику та вирішуватиме проблеми міжнаціональних і міжрелігійних відносин. Питання розпорошення та розмитості компетенції не зникло, тому потребує окремого вивчення та ухвалення остаточного рішення.

Дякую за увагу!"