У Білій Церкві відбулася всеукраїнська наукова конференція «Україна та етнокультурне розмаїття Північного Кавказу»
20 жовтня 2016 року у Білоцерківському краєзнавчому музеї відбулася всеукраїнська наукова конференція «Україна та етнокультурне розмаїття Північного Кавказу». Ініціаторами заходу стали Білоцерківський обласний краєзнавчий музей та ВГО «Діаспора чеченського народу».
На заході були присутніми науковці з різних міст України, представники місцевої влади та представники громад різних північнокавказьких народів. Як зазначив у своєму виступі Салман Садаєв, голова правління ВГО «Діаспора чеченського народу»: «Проведення такої конференції є знаковою подією для нашої організації та, сподіваюсь, важливим стимулом для розвитку українського кавказознавства. Завжди слід пам’ятати про те, що інтелектуальний та духовний розвиток суспільства є підвалинами побудови успішної держави, джерелами успіху в інших царинах життя. В часи радянського тоталітаризму розвиток науки в Україні було безжально викривлено на догоду панівній імперіалістичній ідеології, чи не найбільше постраждали при цьому саме гуманітарні напрямки, зокрема історія. Після відновлення незалежності України в 1991 році, постало нагальне завдання щодо подолання відповідних згубних наслідків, виникла пекуча потреба формування саме українських наукових шкіл, з незалежним способом мислення та здатністю долати усталені та накинуті стереотипи, зі здатністю формувати україноцентричні підходи до тих чи інших проблем. На жаль, спадок радянської доби виявився надто цупким і лише зараз починається процес інтелектуального очищення та відродження. Усе сказане повною мірою стосується й такого напрямку науки, як кавказознавство. Переконаний, що проведення подібних заходів стимулюватиме становлення української наукової школи кавказознавства…».
В цілому, конференція проходила згідно з заявленою концепцією. Дослідник з Києва, Юрій Косенко першим виступив з доповіддю, у якій висвітлив панораму етнокультурного розмаїття Північного Кавказу, окреслив коло важливих для дослідження в Україні тем та питань, зупинився на історичних зв’язках України з цим регіоном та народами, які його населяють, навів останні статистичні дані та наголосив на важливості введення в науковий обіг в Україні праць, написаних власне представниками-інтелектуалами північнокавказьких народів (як то Шора Ногмов, Умалат Лаудаєв, Чох Ахрієв). Після цієї доповіді виступали вчені історики, представники ДУ «Інститут Всесвітньої Історії» НАН України, В’ячеслав Швед та пан Олійник, а також пані Наталя Городня з КНУ ім. Тараса Шевченка. У своїх доповідях вони проаналізували геополітичне становище в регіоні Північного Кавказу та на суміжних теренах у контексті глобальних змін.
Потому лунали, здебільшого, доповіді, присвячені вужчим темам: аналізу археологічних колекцій українських музеїв у контексті зв’язків з Північним Кавказом (цій темі були присвячені доповіді Ярослава Семашка, завідуючого відділом археології та природи КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей», Євгена Чернецького, Володимира Павлюченка, Наталії Федоряченко), вивченню окремих північнокавказьких народів (з доповіддю про особливості соціального устрою традиційного суспільства кабардинців у контексті історії виступила дослідниця з Києва Ольга Тимчишин). Особливо цікавими були виступи Андрія Бузарова («Осетини та Україна: історія і сучасність») й Тамари Сангарієвої («Деякі аспекти історії вайнахів у добу Середньовіччя»), а також Сергія Гуцала («Деякі аспекти історичних зв’язків Київської Русі-України, Північного Кавказу і арабського світу»).
Конференція завершилася обговоренням проекту резолюції, у якому, зокрема йшлося, про намір докласти зусиль для того, щоб дана наукова подія стала регулярною й проводилася щорічно. Також, слід зазначити, що у залі, де відбувалася конференція, було розгорнуто тематичну виставку, яка привернула до себе увагу присутніх. Як наголосив Салман Аюбович Садаєв, незабаром має бути видано збірку наукових праць, куди увійдуть усі доповіді учасників конференції.
